Західні донори зосередилися на боротьбі з корупцією та бюджетній стабільності України і майже повністю випустили з поля зору бізнес-клімат. Це хибний шлях, адже економіка, яка має забезпечити відбудову і вступ до ЄС, розвивається з внутрішнього підприємництва, а не з донорських траншів. Що варто змінити у пріоритетах партнерів і у власних звичках держави, – розповідає член Координаційної ради Ukraine Facility Platform Лана Зеркаль на зустрічі із бізнес-спільнотою CEO Club.

Вразливості ЄС – простір для взаємовигідної співпраці

Європейські країни змінили своє ставлення до безпеки. Наприклад, Німеччина відмовилась від російського газу і сфокусувалась на розбудові інфраструктури, оборони та індустріальної політики без нього. Це – карколомна зміна.

Для того, щоб під час наступних криз покладатися на внутрішній ринок, лідери країн ЄС вже два роки реалізують стратегію автономії. Три ключові точки вразливості – критично важливі корисні копалини, протеїни для тваринництва, безпека.

Україна має потенціал закрити частину цих потреб. Досі українські виробники могли «завалити» європейські ринки цукром, металом або іншою продукцією. Така перспектива викликає занепокоєння у європейського бізнесу, стає подразником для європейських політиків та, як наслідок, викликає напругу у стосунках між країнами.

Можливо, українським підприємцям варто врахувати потреби Європи. Наприклад, країни ЄС імпортують з Китаю 70-80% протеїнів. Намагаючись зменшити залежність, у Європі вводять захисні мита, це стимулює зростання цін, через що «лихоманить» цілі сектори економіки. Україна могла б замістити частину імпорту з Китаю і вирішити це проблемне питання для партнерів з ЄС.

Євроінтеграція вимагатиме зміни ролі бізнесу та громад

Західні партнери зосереджені на боротьбі з корупцією, макрофінансових і бюджетних питаннях, але взагалі не приділяють увагу питанню бізнес-клімату в Україні, свідчить аналіз Центру соціально-економічних досліджень CASE, зроблений на замовлення  Бюджетного комітету Європарламенту. За оцінкою Лани Зеркаль, за такого підходу Україна ніколи не зможе самостійно розвивати економіку, бо цей розвиток має базуватися на досягненнях внутрішнього бізнесу. Створення умов для розвитку підприємництва – його передумова, а без цього не варто розраховувати і на вступ до ЄС.

В процесі євроінтеграції Україна має виконати майже півтори сотні завдань у межах 35 розділів і шести переговорних кластерів. При цьому кожна країна ЄС уважно відслідковуватиме прогрес в окремих секторах. Наприклад, Нідерланди уважно стежитимуть за успіхами України у питаннях верховенства права – а це не тільки корупція, а й діяльність судів і правоохоронних органів загалом. Німеччина і Польща сфокусуються на регулюванні внутрішніх ринків.

Шанси України вступити у Європейський Союз залежать від спроможності країни змінюватися, а не імітувати зміни
Лана Зеркаль
Член Координаційної ради Ukraine Facility Platform

Європейський Союз оцінює не тільки ухвалене законодавство, а й практику застосування. Результати лягають в основу документу, який за процедурою мають ратифікувати 27 парламентів країн-членів ЄС.

Для успішної євроінтеграції українська влада має відмовитися від практик «ручного керування» галузями і припинити надавати пріоритет державним компаніям.

У Європі діє принцип субсидіарності: будь-які проблеми треба вирішувати на найнижчому рівні, найбільш наближеному до громадян. Тому Україні доведеться повністю змінити філософію відносин між центральною і локальною владою. Компетенції і спроможності мають перейти з центру у громади та регіони. Саме громади мають визначати, як вони розвиватимуть інфраструктуру і соціальну сферу, за які гроші, як сприятимуть бізнесу у регіоні тощо.

Підтримка ззовні: роль США та ЄС

Минулоріч після зустрічі лідерів країн G7 не було спільної декларації, на усіх майданчиках Сполучені Штати ухилялися від будь-яких рішень стосовно України. Натомість цьогоріч Україна отримає стримано позитивні сигнали і від ООН, і від G7. Для України велике досягнення, що важливі для неї питання залишаються у фокусі уваги Європи і особливо G7.

Україна здатна доволі довго триматися за обмеженого сприяння США. Штати вже визнають успіхи України на полі бою. Проте очікування, що Україна буде продавати Америці озброєння власного виробництва, виявилися марними: американська компанія вже врахувала український досвід при виробництві дронів.

Самі Штати використовували хибні дані для оцінки ймовірності своєї перемоги у війні проти Ірану. В результаті блокування Ормузької протоки виявилось набагато більшим важелем впливу, ніж очікувалося.

Найгірший для України сценарій розвитку подій у США – політична криза, бо у такому разі Штати будуть зосереджені на внутрішньополітичних питаннях, а Україна буде поза увагою. Водночас коли Штати відволікаються, європейські партнери посилюють допомогу Україні.