Європа та Україна опинилися у вкрай складній ситуації у зв’язку із агресією Росії. Перед країнами Європи подвійний виклик – з одного боку, власного ядерного потенціалу недостатньо, з іншого – конвенційні спроможності не відповідають рівню загроз. Ситуацію ускладнює те, що США за президентства Дональда Трампа відмовились від ролі захисника Європи і демократичних суспільств. Водночас політична єдність європейських держав навколо України не трансформувалася у надійні оборонні зобов’язання або членство України у НАТО чи ЄС.
Якою має бути відповідь для зміцнення оборонної спроможності Європи та України, окреслює Кейс Кломпенхаувер, нідерландський дипломат із понад сорокарічним досвідом роботи у Європі та світі, член Координаційної ради Ukraine Facility Platform. При підготовці документу він врахував думки представників Стратегічної консультативної Групи ЄС-Україна з питань безпеки та оборони (EU-UA Strategic Defence Advisory Group).
Об’єднуючи зусилля, варто фокусуватися на гарячих точках із більш однорідними загрозами – як-от Північно-Балтійському і в Чорноморському регіоні. Саме вони у першу чергу потребують Архітектури спільної безпеки та оборони – Partnership Architecture For Collective Security або PACS.
Побудована на цьому грунті співпраця може трансформуватися у багатосторонню правову угоду, відкриту для зацікавлених союзників. Проте вона у жодному разі не замінить, а, навпаки, доповнить рамкові домовленості НАТО та ЄС.
Необхідність напрацювати спільний стандарт військово-оперативних підходів та потреба в інших змінах створюють підґрунтя, щоб дійти раніше недосяжної згоди щодо єдиних транскордонних військових вимог до оборонних спроможностей.
Завдяки такому підходу Європа може суттєво зменшити витратну й неефективну фрагментованість свого оборонного ринку та швидко й без зайвих витрат відновити свій потенціал захисту й стримування ворога.
EN