EN 
Росія воює не лише ракетами: її головна зброя цієї осені – паніка, недовіра до влади і відчуття, що зиму не пережити. А тим часом Україна докладається до поглиблення кризи, адже дефіцит бюджету утворили її ж невиконані зобов'язання перед партнерами.
Про це Лана Зеркаль, представниця Координаційної ради Ukraine Facility Platform розповіла в інтерв'ю Тетяні Даниленко на YouTube-каналі «Українська правда».
Точки вразливості України: недовіра до влади, дефіцит бюджету і недієздатний парламент
Росіяни ще з радянських часів майстерно використовують не тільки зброю на полі бою, а й пропаганду і «спеціальні заходи». Їхня основна задача – розколоти суспільство і посіяти повну недовіру до влади, щоб будь-що сказане її представниками сприймалося як брехня.
Навряд Україна зробила все можливе, щоб убезпечити себе від результатів психологічних операцій РФ. Адже з одного боку уряд доповідає, що Україна повністю готова до зими, а з іншого – лунають заклики до перемир'я, бо інакше зиму нібито не пережити. Такий подвійний посил викликає у людей неспокій: вони не знають, на що покластися, які рішення приймати напередодні холодів. Росіяни використовують саме такі прогалини, де немає впевненості і довіри до держави.
Це не єдине слабке місце в Україні. Ще одна чутлива тема – дефіцит держбюджету. Європейські партнери виділили гроші для України, але для того, щоб їх отримати, потрібно виконати умови – наприклад, перезавантажити ДБР. Але парламент не приймає потрібні закони. Наприклад, у Верховній Раді вже пів року лежить антикорупційна стратегія, до ухвалення якої прив'язані конкретні суми, а бажання її запровадити немає.
Все, що робить Україна як держава – просить ще грошей. Але європейці живуть у фінансових циклах, за якими рішення про виділення коштів неможливо втілити швидше, ніж за кілька місяців, навіть якби хотіли цього. Але вони не розуміють спротиву реформам. Тому найімовірніше Україні все одно доведеться виконати свої зобов’язання – але в останній момент у режимі форс-мажору.
Верховна Рада пішла на канікули, замість того, щоб ухвалювати необхідні закони. Хоча це ледь не єдина інституція, яка взагалі може бути драйвером процесів у країні. Що може змусити парламент діяти? Хіба що президент чи протестувальники з картонками.
Поки що в Україні знижується довіра до парламенту, це загальна для демократій тенденція. Адже депутати, які мають представляти інтереси людей, втрачають зв’язок з потребами виборців і діють тільки у власних інтересах.
Москва шукатиме можливостей для прориву
Плани Росії неможливо розглядати у відриві від того, що відбувається у світі. Нафтопродукти дорожчають: ще навесні МВФ прогнозував, що у разі тривалої війни проти Ірану ціна на нафту може зрости на 100%, а на газ – на 200%. Це впливає і на Європу, і на США, адже люди помічають зростання цін на автозаправках. Тому вибори до Конгресу і Сенату у США навряд будуть успішними для адміністрації Дональда Трампа, а якщо демократи візьмуть більшість, президент стане «кульгавою качкою» вже цього листопада.
Європі теж не до України: у Франції попереду вибори, у Німеччині набирає силу партія AfD. А міжнародні організації дедалі слабші: Китай навчився впливати на їхні голосування через інвестиції.
Росіяни теж бачать цю розстановку сил і можливості скористатися ситуацією, щоб зробити щось несподіване.
Якщо йдеться про Європу, мета росіян – не захопити території, а так сильно налякати, щоб з ними рахувалися і були готові здавати позиції. А тоді вони запропонують перемовини і висунуть найамбітніший перелік вимог, де Україна буде лише рядком. В кінцевому рахунку Москва прагнутиме досягнути відчуття у росіян, ніби вони опинились у переможній позиції по відношенню до НАТО.
Звісно, це лише один зі сценаріїв, але його треба брати до уваги. Адже представники країн Балтії публічно кажуть, що не вірять в напад з боку Путіна, адже це країни НАТО. А воєнно-стратегічні ігри демонструють розгубленість європейців перед загрозою з боку РФ.
