Після об’єднання української електричної енергосистеми із європейською у березні 2022 року залишається необхідність об’єднати й комерційні енергоринки або ж здійснити market coupling. Такий підхід має забезпечити вільний рух електроенергії через кордони, щоб сприяти ефективному розподілу ресурсів і формуванню ринкових цін.

Верховна Рада в процесі розробки відповідного документу – законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики» (12087-д).

Аналітики Ukraine Facility Platform проаналізували проєкт закону, виділили позитивні аспекти і потенційні «лазівки», що створюють ризики.

Законопроєкт передбачає:

  • перехід на пʼятнадцятихвилинний інтервал розрахунку небалансів,
  • частково унормовує від’ємні ціни,
  • узгоджує балансуючі продукти з європейськими стандартами,
  • закладає основи для формалізації громадських енергетичних об’єднань,
  • впорядковує механізми забезпечення потужності.
У такому форматі законопроєкт може сприяти інтеграції з європейським ринком та поліпшенню інвестиційних сигналів – за умови, що виняткові інструменти залишатимуться справді винятковими, а також обмеженими в часі та прозоро обґрунтованими.

Водночас проєкт містить низку прогалин, що потребують доопрацювання:

  1. Процедура переходу до пʼятнадцятихвилинного періоду розрахунку небалансів зведена до послідовності «оцінка регулятора – окреме рішення регулятора» без фіксованого кінцевого строку, що створює ризик затягування імплементації.
  2. Норми щодо цінових обмежень формально розблоковують можливість негативних цін, однак це не віддзеркалено у статтях, які регламентують ціноутворення на балансуючу енергію та визначення цін небалансів. Ця відсутність прямого дозволу породжує регуляторну невизначеність.
  3. Застосування спеціальних балансуючих продуктів не обмежене чітким строком дії та не супроводжується обов’язковим періодичним переглядом їхньої доцільності, що підвищує ризик «консервації» винятків замість повернення до стандартних підходів.
  4. Законопроєкт містить численні перехідні положення, які, часто на необмежений період, фактично змінюють описану в основному тексті закону юридичну рамку. Це стосується в першу чергу регулювання покладення спеціальних обов’язків (ПСО) та встановлення регулятором цінових обмежень на ринку електричної енергії.

Зазначені недоліки не нівелюють зроблених кроків, однак вимагають точкових редакцій, аби забезпечити сумісність із європейськими практиками, послідовність регуляторних сигналів і передбачуваність для учасників ринку.

Водночас, якщо не усунути згадані викривлення та не обмежити чи скасувати «транзитні норми» в перехідних положеннях, то зростатимуть ризики обмеження конкуренції й спотворення цінових сигналів, що уповільнить капіталовкладення у гнучкість, накопичення та цифровізацію мереж, і загалом відтермінує повноцінне об’єднання з ринком ЄС.

Щоб уникнути розриву між декларованою гармонізацією та фактичним «ручним» регулюванням, що підриватиме довіру партнерів, слід забезпечити, щоб усі винятки (ПСО, цінові обмеження, спеціальні продукти) були вузькими за метою, чітко обмеженими у часі, із прозорими критеріями запуску/згортання та регулярного перегляду.
Завантажити