Аналитики Ukraine Facility Platform проаналізували реакцію держави на кризу корпоративного управління у державних енергетичних підприємствах України, яка стала очевидною після корупційного скандалу «Міндічгейт». Це резонансна корупційна справа, названа  ім'ям колишнього бізнес-партнера президента Володимира Зеленського – Тимура Міндіча. Особи, пов’язані з Міндічем, імовірно отримали фактичний контроль над державним оператором атомних станцій «Енергоатомом». Це відкрило можливості для масштабних фінансових зловживань, а наглядова рада компанії виявилась або неспроможною, або неготовою здійснювати ефективний нагляд за зростаючими корупційними ризиками.

На перший погляд, рішення уряду «перезавантажити» наглядові ради стало політичним визнанням проблеми.

Однак аналіз UAFP засвідчує: головна причина – не члени наглядових рад, а системна практика ручного управління державними компаніями.

У дослідженні UAFP «Джерела корупції в енергетичному секторі України» йдеться, що така практика підриває ефективність управління державними активами і залишається одним із ключових джерел стійких корупційних ризиків в енергетиці, особливо в умовах війни.

UAFP перевірила, чи вдалося знищити практики ручного управління держкомпаніями за допомогою перезавантаження наглядових рад після «Міндічгейту». Висновок: попри окремі процедурні зміни, базова конструкція врядування майже не змінилася.

Законодавець розказує, що адаптує найкращі практики корпоративного управління. Насправді навіть після «Міндічгейта» нічого не змінилося
Олександр Візір
Координатор сектору «Енергетика та клімат»

Регуляторні зміни виявилися фрагментованими і незавершеними, статути компаній досі не привели до єдиного стандарту. Воєнні «перехідні» правила досі дозволяють неконкурентні призначення, а процедури відбору залишаються вразливими до конфліктів інтересів. Роботу рекрутингових компаній досі оплачують самі державні підприємства, за якими має вестися нагляд. До того ж не встановлено жодних запобіжників для убезпечення процедур відбору від конфліктів інтересів. При відборі членів наглядових рад не дотримуються чіткого компетентнісного підходу, тому ради часто не здатні забезпечити ефективне лідерство. Ключові причини, чому до наглядових рад потрапляють недостатньо кваліфіковані люди – правила, що часто змінюються, у поєднанні із ручним управлінням призначеннями.

Сукупність цих чинників підводить до висновку, що головне джерело стійких корупційних ризиків зберігається.

Щоб нівелювати ці ризики, потрібно дотримуватися логіки Принципів корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) для державних підприємств.

У зв’язку з цим UAFP рекомендує в першу чергу зробити такі кроки:

  • створити єдину прозору систему призначень;
  • забезпечити незалежне фінансування та ротацію рекрутингових компаній;
  • закріпити роль міжнародних партнерів у номінаційних процедурах;
  • привести статути державних підприємств до спільного стандарту, зокрема чітко визначити повноваження та компетенції наглядових рад у прийнятті рішень;
  • запровадити компетентнісний підхід до формування складу наглядових рад, щоб вони охоплювали нагляд за ключовими функціями та ризиками компанії.
Завантажити