Концепція Partnership Architecture for Collective Security (PACS) – це відкрита архітектура партнерства, побудована навколо трьох взаємопов'язаних дизайн-рішень: спільний розвиток спроможностей, правова рамка, інтернаціональні та міжсекторальні хаби співпраці. Координаторка сектору «Оборонна індустрія» Ukraine Facility Platform Ольга Хорошилова представила підхід в межах закритого круглого столу «Балтійський формат: модель для прискореного масштабування європейської оборони» на Київському безпековому форумі.

Ukraine Facility Platform пропонує об’єднати зусилля нордично-балтійської вісімки NB8, Великої Британії та України, адже вони адекватно оцінюють рівень загроз в регіоні. Ідея полягає в тому, що партнери разом визначають, розбудовують і вводять в експлуатацію оборонні спроможності. Спільний підхід зміцнює позицію кожної держави й масштабує економіку закупівель.

Запропонований інструмент має вирішити ключову проблему – заохотити сторони працювати разом, враховуючи і власні інтереси, і спільну логіку. До його розробки мають долучитися уряди, збройні сили, виробники країн-партнерів.

Міжнародні робочі групи з представниками урядів, військ та виробників працюватимуть у чотирьох напрямках: політичному, військовому, технологічному й промисловому.

Відтак, синергію має створити замкнений цикл:

  • Сигнали з фронту та систематизовані уроки війни трансформуються у спільне планування спроможностей.
  • Фінансова підтримка урядів спрямовується на закупівлі та масштабування виробництва.

Як результат – скоординована розбудова європейської оборонно-промислової бази: нижчі ціни за рахунок масштабу, спільне навчання військових і постійна модернізація платформ під реальні бойові потреби.

Кооперація має бути взаємовигідною для усіх сторін. Адже спільні цінності та стратегічні аргументи важливі, але саме вони не утримують коаліцію під тиском. Наприклад, уряди європейських країн отримають посилену безпеку і додатковий доступ до фондів ЄС, Україна інтегрується у європейську оборонну архітектуру, а Єврокомісія матиме приклади успішної кооперації країн і долатиме фрагментацію європейської оборонної системи.

Передумови для втілення концепції можуть стати викликом, адже протягом десятиліть формувалася практика розвивати оборону та безпеку виключно на національному рівні.

Наступні кроки досить очевидні:

  1. Координація урядів щодо правової рамки та створення робочих груп.
  2. Формування міжнародної експертної команди внаслідок діалогу експертної спільноти.
  3. Діалог із промисловістю як перший етап оцінки ринку.
  4. Залучення спільноти кінцевих користувачів, щоб розвивати спроможності, адаптовані до реалій фронту.
Завантажити

Дискусія навколо PACS

Українські та міжнародні аналітики, військові, дипломати та представники оборонної промисловості обговорили можливості і прогалини концепції PACS. Їхні ключові питання стосувалися компромісу між національними і спільними інтересами, низькі темпи державних процедур та як ініціатива співіснуватиме із принципами НАТО.

Як знайти модель взаємовигідної співпраці, коли кожна країна передусім дбає про свій національний інтерес? Контраргумент – під час активної фази війни в пріоритеті ефективність оборонної продукції і дешевизна. Якщо вітчизняний виробник «не дотягує» – він залишиться без замовлення.

Об’єднання заради спільних закупівель може виглядати привабливо, щоб знизити ціну виробів. Але в середньостроковій перспективі це не має сенсу: на полі бою важливий не тільки дрон, а й цифрова інфрструктура, яка забезпечує його ефективність.

До того ж дешево закупити «ідеальний дрон» недостатньо: оборонну продукцію постійно треба адаптувати до потреб війська, інакше озброєння стає непотребом за кілька місяців.

Саме тому PACS пропонує об’єднуватись не заради спільних закупівель, а ширшої співпраці. Це дасть можливість країнам-партнерам у найкоротші строки мати найактуальніші рішення для сучасного поля бою.

Рекомендація для UAFP як розробника концепції – долучити фінансові інституції, адже вони досі працюють за правилами мирного часу і готові фінансувати хіба що товари подвійного призначення, але не озброєння, і це проблема.

Також варто формувати політичну волю, бо тільки вона здатна пришвидшувати процедури і закладати підвалини для кооперації між приватними підприємствами.