Російські атаки призвели до логістичних складнощів, тому на полицях магазинів менше асортимент, ніж зазвичай. Але в Україні немає передумов для голоду чи тривалого дефіциту продуктів: мережі супермаркетів вже адаптуються до нових реалій. Наскільки подорожчають продукти, як зміняться підходи рітейлу і чому скорочення морського експорту – велика проблема, розповіла у подкасті «Розкажіть мені» Ольга Трофімцева, координаторка сектору «Агро та біорізноманіття» Ukraine Facility Platform.

Дефіциту нема, але логістика зламана

Росія справді намагається порушити логістику продовольчих товарів, атакуючи великі розподільчі центри мереж супермаркетів, «Нової пошти» та інших компаній. Але через це не виникає дефіцит продуктів – лише проблема із тим, щоб їх доставити споживачеві.

Найвразливіші позиції – товари, які треба зберігати у холодильнику: заморожена риба, напівфабрикати, заморожені овочі тощо. Україна імпортує близько 70-80% риби, тому цей сектор дуже залежить від логістичних рішень. Ситуація із молочною продукцією краща, бо є багато українських виробників. Хоча задача доставити споживачу йогурти, масло та інші товари із дотриманням температурних режимів без використання великих розподільчих центрів – виклик.

Відповідальні за логістику у мережах супермаркетів вже думають над тим, як відмовитися від великих складів і продавати більшість товарів «з коліс». Поки вони адаптуються, у магазинах може бути вужчий асортимент, ніж зазвичай. Але підстав для тривалого дефіциту основних товарів нема.

Найімовірніше, через російські обстріли з’явиться більше невеликих прибудинкових магазинів із найпопулярнішими товарами. А в регіонах зросте роль крафтових виробників: вони зможуть «годувати» місцевих мешканців у разі суттєвих проблем з логістикою.

Ціни на продукти зростуть, але помірно

Вартість втрат через атаки росіян ляже на усіх учасників продовольчого ланцюга в Україні. З кінця липня росіяни зруйнували сотні тисяч квадратних метрів складських приміщень – це приблизно 70-75 футбольних полів. Продавці закладуть ціну втрачених товарів у вартість нової продукції.

Логістика без великих складів теж збільшить собівартість товарів. Тому споживачам варто очікувати зростання цін.

Продукти довгого зберігання – крупи, консерви тощо – можуть подорожчати приблизно на 5%. Товари, які потребують зберігання в холодильниках, ціни на імпортовані позиції можуть зрости більше – до 10%.

Експортна криза

Експорт агропродукції морем за серпень впав приблизно на дві третини. І хоча некоректно говорити про блокаду портів Великої Одеси, все менше комерційних суден заходять в українські чорноморські порти. Україна виробляє набагато більше зернових, олійних, м’яса птиці, ніж здатен спожити внутрішній ринок. 80% цих товарів зазвичай експортували морем, тому обмеження цих можливостей тисне на агровиробників.

Ключове питання – як зміниться структура агросектору, якщо стабільний доступ до морського експорту так і не відновиться. Суходолом за сприяння усіх країн-сусідів можна вивезти максимум 60% обсягів, що йшли морем.

Міжнародні партнери можуть уможливити експорт агропродукції, якщо стане ясно, що це не тільки проблема України, що на світових ринках суттєвий дефіцит.

Зі свого боку, українські аграрії могли б поглибити переробку аграрної продукції. Це не панацея, але є ніші, у яких Україна могла б закрити попит країн ЄС. Тобто не просто розвинути переробку – а виготовляти продукцію, для якої вже є покупець. Це відповідає запиту: український фермер думає і про те, як адаптуватися у короткостроковій перспективі, але і про те, у які ніші в ЄС може зайти з мінімальними змінами технології/сертифікації.