EN 
Як євроінтеграція повпливає на ціни продовольчих товарів в Україні та агросектор в цілому, чи будуть перевірки бізнесу за європейськими стандартами «драконівськими» та чого український фермер хоче від вступу України до ЄС, розповіла координаторка сектору «Агропромисловість та біорізноманіття» Ukraine Facility Platform Ольга Трофімцева в етері UAFP Live.
Ціна VS Якість
Українські аграрії в процесі євроінтеграції мають перейти на стандарти виробництва ЄС. Це буде поступовий процес, який може позначитися на цінах. Але продукти не подорожчають миттєво. До того ж ціни в Україні і так зростали – переважно через вартість енергоносіїв, сировини та праці. Продовольча інфляція протягом останніх 10 років була набагато вищою в Україні, ніж у країнах ЄС.
В Україні велику частку дешевого сегменту формує неконтрольована вулична торгівля. Приклад – Coca-Cola Milk, коли усе молоко у пляшках від Coca-Cola. Покупець думає, що отримає «справжнє бабусине молоко», але перевірка може призвести до неприємних сюрпризів. Зразки кисломолочного сиру зі столичного ринку мало чим нагадують сир за результатами лабораторного аналізу. Тому фермерські ринки мають стати більш цивілізованими, із перевірками і гарантією якості.
Як у Європі контролюють якість продукції
Європейська політика «від лану до столу» або From farm to fork присвячена тому, щоб споживач міг прослідкувати шлях виробництва. Наприклад, якщо йдеться про яйця – від курки-несучки на вільному вигулі до полиць у супермаркеті.
У ЄС покладаються на те, що фермер забезпечить якість продукції, бо це репутація його бізнесу. Також проводять інспекції – але вони не більш «драконівські», ніж в Україні. Експортери з України вже проходять подібні перевірки. І хоча це той ще квест, вони справляються.
Іноді фермери в Україні розповідають про перевірки з метою знайти порушення, яких насправді нема. Європейські правила можуть це змінити, бо в ЄС добропорядність виробника – це як презумпція невинуватості.
Чому українські фермери бояться євроінтеграції
Українські фермери бояться вступу до ЄС, бо є ризик програти конкуренцію. Але у них вже достатньо викликів – повномасштабна війна, нестача електроенергії, мобілізація і брак кадрів. Пов’язані із євроінтеграцією виклики стануть «одними з», а не єдиними чи найбільшими.
Скоріше за все, в процесі вступу України до ЄС агросектор зміниться: якісь компанії стануть більшими, якісь – меншими, хтось змінить частку рослинництва на користь розведення вівець, змінить основну культуру, почне займатися переробкою тощо.
Право купувати українську землю – чутливе питання, що теж генерує страхи. Але фермери з Франції, Німеччини і Нідерландів вже багато років працюють в Україні, вони дбайливо ставляться до землі і це не призводить до поганих наслідків. І це ж про рівний доступ до ресурсу: українець також зможе придбати території у Німеччині, виконавши усі вимоги.
Чого прагне український фермер від євроінтеграції
Політики у ЄС спрямовані на те, щоб знайти баланс між прибутками фермера і доступністю продукції для споживачів. У ЄС це розглядають як частину продовольчої безпеки. Ці політики стабільні та прогнозовані.
Український аграрій готовий відмовитись від європейських субсидій на гектар на деякий час. Адже європейський ринок – це 500 млн споживачів з досить високим рівнем доходу, що приваблює українських виробників. Проте їм дуже важливі темпи адаптації до стандартів виробництва ЄС, вимог сталості/екологічності тощо.
Розвиток сільських територій – фокус європейської політики, важливий і для українців. Мета – щоб люди залишалися в селах, утворювали родини, щоб у селах було багато дітей і вони отримували якісну освіту.
Держава може посприяти розвитку громад, створюючи законодавчу рамку. Але саме люди на місцях займаються цим на практиці. Вступ до ЄС створить нові можливості завдяки фінансуванню. Наприклад, у Польщі багато якісних доріг та інших інфраструктурних об’єктів створені завдяки фінансуванню програм ЄС.
Аграрна Україна у ЄС: загроза чи перевага
В основі аграрних політик ЄС – посилення стійкості. На тлі енергокриз, змін клімату та інших викликів Україна може посилити Європейський Союз і його продовольчу безпеку.
Продовольча безпека і стратегічна автономія ЄС – це не тільки про постачання сировини. Вступ України до ЄС дасть поштовх для розвитку переробки. Деякі компанії зацікавлені інвестувати у переробні заводи в Україні, щоб забезпечити потреби ЄС. Інвестиції у виробництво амінокислот спричинить комплексний ефект – від залучення кваліфікованих кадрів до розвитку наукової діяльності.
При цьому ключове питання для українського підприємця – хто купить цей товар, де є потреба. Шукати покупця можна і у ЄС, і за його межами.
