Підприємництво – основа для розвитку економіки та євроінтеграції України, а основа бізнесу – люди. Для інтеграції України в європейський агроринок кадрова спроможність важить стільки ж, скільки доступ до капіталу чи гармонізація законодавства. Дорожню карту розвитку кадрової спроможності аграрного сектору України на 2026-2030 роки 7 липня представила Оксана Осьмачко, стратегічна експертка з агропромисловості та біорізноманіття Ukraine Facility Platform.

Оксана Осьмачко – серед розробників цього документу, над яким працювала група експертів у межах мультидонорської ініціативи Skills4Recovery (співфінансується ЄС, Німеччиною, Польщею, Естонією та Данією, реалізується GIZ і Solidarity Fund PL) у співпраці з Мінекономіки.

Чому кадрова спроможність аграрної галузі важлива? В Ґданську фахівці Ukraine Facility Platform представили дослідження, яке доводить: глибока переробка – це можливість для України закривати структурні дефіцити європейського ринку та інтегруватися в європейський економічний простір. Реалізувати цей потенціал зможуть лише фахівці, підготовлені для переробки, сучасних технологій і європейських стандартів якості.

Кадрова спроможність – це економічна інфраструктура євроінтеграції агросектору
Оксана Осьмачко
Стратегічна експертка з агропромисловості та біорізноманіття Ukraine Facility Platform

Втім, проблема стає дедалі актуальнішою. Український агросектор забезпечив 56,1% товарного експорту України у 2025 році. Тут працює приблизно кожен сьомий зайнятий в країні. Водночас понад 60% агропідприємств торік заявляли про нестачу кадрів. Скільки б капіталу не було доступно, бізнес фізично не здатен масштабуватися без людей. А у підвищення кваліфікації штатних працівників інвестували лише 29% компаній, системні програми розвитку кадрового потенціалу мають 8%. Галузь старіє: серед працівників лише близько 5% молодші за 25 років.

Ключові рекомендації:

  • Кадровий дефіцит має структурну природу. Війна і демографія посилили проблему, однак одна з головних причин – низька привабливість аграрних професій для молоді. Профорієнтацію треба починати ще у школі й показувати агросектор як високотехнологічну галузь із зрозумілими кар'єрними маршрутами.
  • Підготовка фахівців потребує спільної рамки для трикутника «держава – бізнес – освіта». Дорожня карта закріплює ролі кожного: Мінекономіки прогнозує кадрові потреби, МОН модернізує професійну освіту, бізнес формує запит на компетенції та бере участь у навчальних програмах, регіони запускають пілоти у громадах.
  • Інтеграція в ланцюги поставок ЄС – це насамперед питання компетенцій. Найгостріший дефіцит у професіях, які створюють додану вартість: переробка, точне землеробство, харчова безпека, ветеринарія, логістика, кліматично орієнтоване виробництво. Узгодження кваліфікацій з Європейською рамкою кваліфікацій (EQF), розвиток дуальної освіти і побудова єдиної системи аграрних знань та інновацій (AKIS), яка об'єднує освіту, науку, дорадництво та бізнес, роблять українського фахівця та українське підприємство сумісними з європейським ринком. Ухвалений у 2025 році Закон «Про професійну освіту» вже створює для цього правову основу.

Для UAFP Дорожня карта підтверджує базовий підхід: кадрова готовність – така сама складова інвестиційної готовності агросектору, як проєктна документація чи доступ до фінансування. Саме люди перетворюють експортний потенціал на додану вартість, а український агросектор – на частину європейського ринку.