Поки аналітики анонсують відкритий напад Росії на країни ЄС, Кремль вже діє, послуговуючись «тактикою салямі»: розхитує країни зсередини, вчиняє гібридні атаки, заграє з почуттями електорату. Протидіяти цьому важко, адже треба дбати про демократичні права і свободи.

Чи здатна Європа не допустити нової війни і де місце України у спільній архітектурі безпеки, окреслила координаторка сектору «Оборонна індустрія» Ukraine Facility Platform Ольга Хорошилова у свіжому випуску подкасту  «Розкажіть мені | UAFP». Ведуча – Ірина Прокоф'єва.

Як виглядатиме НАТО 3.0

Європейці намагаються закрити прогалини у власній обороноздатності. Одна з цілей – створити «військовий Шенген», тобто логістичну систему, яка б допомогла військам швидко переміщуватись між країнами ЄС. Адже 45 днів на дозвіл перетнути кордон – надто довго.

Єврокомісія, зі свого боку, намагається створити стимули, щоб зацікавити країни разом втілювати проєкти і робити спільні закупівлі.

Загальна мета Європи – показати готовність протистояти Росії.

Основна ідея стримування, яка культивувалася після Другої світової війни – продемонструвати таку ціну нападу для країни-агресора, щоб вона відмовилася атакувати. Тобто ціль ефективного стримування – не допустити війну, а не виграти її.

Європа зможе досягнути такої цілі лише у разі, якщо кардинально оновить свою доктрину стримування, поширюючи її не тільки на ядерний потенціал, а й на питання конвенційного і гібридного стримування.

Це, зокрема, питання майбутнього НАТО. Сполучені Штати визначили для себе основною загрозою Китай. Президент США Дональд Трамп послідовно наголошує, що Європа недостатньо дбає про власну безпеку. Тож американська пропозиція НАТО 3.0 полягає в тому, що США продовжують забезпечувати ядерну парасольку для Європи, але щодо решти безпекових питань європейські країни мають перебрати на себе відповідальність.

Росія використовує «тактику салямі»

Росіяни десятиліттями за методичками часів «КДБ» стоврювали підґрунтя для посилення власного впливу – будували агентурні мережі, працювали з європейським електоратом, підтримували окремі партії і рухи.

Наприклад, у Німеччині росіяни грали на почуттях провини за події Другої світової, щоб поширити наратив, що посилювати армію і обороноздатність не треба.

І попри численні гібридні атаки у лідерів країн Європи часто зв’язані руки для відповіді, адже треба дбати про демократичні права і свободи. Тим часом Росія з’ясовує, якою мірою Європа готова реагувати на загрози і мапує оборонні спроможності Європи. Для цього росіяни використовують «тактику салямі» – розхитують європейське суспільство зсередини і ззовні, на політичному і суспільному рівні, підсилюючи внутрішній спротив громадян.

Основна мета Кремля – роз'єднати Європу, щоб армія кожної країни була відокремленою, створити перепони для консолідації оборонних зусиль.

Найімовірніше Росія вторгнеться на Європу, тільки коли буде остаточного готова до цього.

Координація і кооперація – нова критична інфраструктура

Європа – стратегічний тил для України. 

Поки країни Європи докладають зусиль, щоб об’єднувати оборонні спроможності, метою України має бути вбудуватися у спільну архітектуру безпеки.

В інтересах України – запропонувати більш глибоке і всеосяжне партнерство. В його основі має бути комунікація з партнерами та взаємний обмін інформацією. У таких умовах Україна могла б допомогти побудувати партнерам працюючу оборонну екосистему.

Ми бачимо запит країн на об’єднання, але він ще не остаточно сформований. Ми в Ukraine Facility Platform пропонуємо країнам, які найбільше відчувають загрозу, об’єднатися для створення Архітектури спільної безпеки та оборони, Partnership Architecture For Collective Security (PACS).

Як створити ефективну обороноздатність? Будувати разом, переконанана Хорошилова. Багато українських розробок можна було б суттєво вдосконалити, об’єднавшись з партнерами. Бо Україна вправна на тактичному рівні, але через гарячу фазу війни стратегічний вимір не такий розвинений.