EN 
Енергетична трансформація і енергетична безпека – дві сторони однієї медалі, каже директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Бірол. Україні варто було б перейняти такий підхід. Адже підходи до реакції на кризу визначать, чи вдасться Україні та Європі стати стійкішими у середньо- і довгостроковій перспективі.
Які можливості має Україна і які підходи варто було б запозичити у Європи? У свіжому випуску UAFP Live розповідає директорка з комунікацій Ukraine Facility Platform Марія Цатурян.
Як Європа реагує на енергокризу
Сховища Європи заповнені на 28%, їм треба закачати 60-70 млрд кубометрів. Обставини не сприяють: ціна газу на нідерландському хабі TTF у форвардному котируванні – вже понад €700 за тисячу кубометрів. Скоріше за все цього літа за скраплений газ конкуруватимуть Європа і Азія. Адже танкер із газом швидко розвертається у бік порту, у якому платять найбільше.
У відповідь Європа фокусується на прискоренні зеленого переходу і електрифікації галузей, які зараз газифіковані: опалення, промисловість, транспорт. Це підхід, який дозволить не тільки побороти енергокризу через заблоковану Ормузьку протоку, а й укріпить енергетичну стійкість Європи у середньостроковій перспективі.
Скільки газу Україні треба до зими
Україна завершила зиму з 9,5 млрд кубометрів газу в сховищах. Минулоріч було менше. Але такий залишок – не результат продуманої стратегії, а наслідок того, що росіяни знищили електростанції, які генерують електрику з газу.
Уряд офіційно заявив, що мінімальна ціль підготовки цьогоріч – 13 млрд кубометрів, максимальна – 14,6 млрд. Таких обсягів достатньо, щоб пройти зиму, навіть з урахуванням роботи генерації електроенергії на газу, бо вона буде обмеженою.
Чи має Україна стратегію?
Україна як держава подає підприємцям та інвесторам неоднозначні сигнали. З одного боку, запрошує будувати розподілену генерацію в регіонах. З іншого – спонтанно скасовує пільги, що мали стимулювати бізнес. Це ніби дали автомобіль, поставили задачу швидко доїхати з пункту А в пункт Б, але в процесі поїздки почали відривати кермо, відкручувати колеса і виливати пальне з баку.
Водночас президент під час поїздки у Болгарію підтверджує наміри добудовувати Хмельницькі атомні реактори із використанням старого російського обладнання. Але на будівництво атомної генерації знадобиться щонайменше 10 років.
Чи має Україна стратегію? Ми готуємося до наступної зими так, ніби вона остання.
Чому навесні знову вимикають світло
Росіяни дуже сильно пошкодили теплові та гідроелектростанції в Україні. Обсяг втрат оцінюють від 6 до 9 ГВт, це можна порівняти зі споживанням Нідерландів у певні сезони.
Вже почалася ремонтна кампанія на атомних електростанціях – її не можна скасувати, бо треба перезавантажити паливо. Зараз два енергоблоки в ремонті, скоро вийде третій.
Сонячні електростанції забезпечують попит вдень, але щойно псується погода – споживач це відчуває. Під час похолодання напередодні Великодня повернулися відключення світла для населення. Вимкнення спричинили усі ці фактори та деякі регуляторні рішення.
Що спричинило кризу газової генерації
Підприємці, які планували побудувати газову генерацію, зупиняють свої проєкти. Власники нових газових установок вмикають їх тільки у певні години. Що гальмує розвиток децентралізованої генерації?
Перевага газової генерації для енергосистеми – це електростанції, які швидко вмикаються і здатні покрити ранковий і вечірній пік споживання.
Проблема в тому, що держава спонтанно змінила умови роботи газових установок. Раніше власники такої генерації купували газ за пільговою ціною, різницю покривав державний «Нафтогаз». У лютому «Нафтогаз» повідомив підприємців, що ціна газу буде ринковою, оновлення вступило в дію два тижні тому і за цей період треба сплатити небалансу.
В цей же період енергорегулятор планово переглядав цінові обмеження на ринку електроенергії і знизив прайскеп.
Тобто держава підняла вартість сировини і знизила вартість готового продукту. Через це інвестори відчувають себе ошуканими.
Як швидко побудувати нову генерацію до наступної зими
Ukraine Facility Platform розробила концепцію застосування принципу low hanging fruits – тобто підхід, сфокусований на легкодоступних ресурсах. Комунальні підприємства в Україні – передусім водоканали і теплокомуненерго – мають набагато більшу приєднану потужність, ніж використовують. Вони можуть підключити до своїх внутрішніх мереж невелику генерацію разом з установкою зберігання енергії і отримати статус активного споживача, щоб забезпечувати себе електроенергією, а невикористаний ресурс видавати в мережу.
За допомогою механізму «активного споживача» можна швидко підключити надане донорами генеруюче обладнання або реалізувати проєкти у співпраці з бізнесом.
Такі проєкти не поширені, бо відсутня довіра між підприємцями і представниками громад. А без здатності налагодити співпрацю цей підхід не вийде масштабувати.
Це не панацея, але навіть часткове застосування механізму «активного споживача» допомогло б заживити критичну інфраструктуру і підготувати Україну одразу до кількох наступних зим.
