EN 
В умовах глобального шторму Європа готова об’єднуватися і розширюватися, щоб протистояти зовнішнім загрозам. Україна може стати частиною спільної системи оборони, але євроінтеграція вимагає верховенства права, дотримання правил і побудови сильних інституцій. Як Трамп і Путін несвідомо допомогли Україні у євроінтеграції і від чого залежить швидкість її вступу до ЄС – у розмові із Ланою Зеркаль, членом координаційної ради Ukraine Facility Platform в етері «Української правди».
Рух назустріч: Європа змінює практики для інтеграції України
Україна може стати сильнішою у складі ЄС. Вона залишиться фронтиром, але вже не як окрема держава, а як частина великої спільноти. Як не дивно, президент США Дональд Трамп «допоміг» у євроінтеграції України. Президент РФ Володимир Путін «допоміг» Україні відчути себе нацією, що має багато спільного, а Трамп «допоміг» Європі усвідомити її відповідальність за безпеку. Обидва несвідомо зробили кроки, які працюватимуть проти них у довгостроковій перспективі.
Тепер загальний підхід Європи щодо розширення змінюється, хоча вона дуже довго трималася за усталені практики. Попри це Україна отримала усі критерії по членству у ЄС ще до формального відкриття переговорів. Бо Європа зацікавлена об’єднуватися, щоб протистояти зовнішнім викликам. Адже світ повертається до того, що сила визначає правила.
Що Україна отримає в результаті вступу до Євросоюзу? Вже зараз завдяки статусу кандидата у ЄС Україна отримує гроші, без яких не може існувати. Нам може здаватися, що цього недостатньо. Але Україна досі має ресурси на соцвиплати, закупівлю зброї. Також Україна може отримати кошти із заморожених російських активів. Питання тільки в тому, коли члени ЄС будуть готові скерувати ці ресурси на відбудову України.
Євроінтеграція – результат роботи Верховної Ради та уряду України
Євроінтеграція вимагає змін всередині України. Наприклад, щодо впровадження верховенства права і роботи інституцій. Дотримання правил. Готуватися до найгіршого сценарію. Швидкість змін визначить, у якому році Україна буде членом ЄС.
Український уряд і парламент – саме ті органи, від яких залежить впровадження змін у юридичній площині. Ми усі можемо відслідковувати, наскільки ефективно вони працюють над ухваленням євроінтеграційних рішень, наскільки це для них пріоритет.
Звісно, є супротив змінам. Рух до безвізу тривав сім років, був шалений опір. Але покращення відчувають усі, хто має біометричний паспорт.
Оборона і безпека ЄС
Іранська кампанія ще раз демонструє, що весь світ знаходиться в ідеальному штормі. Питання в тому, якими з нього вийдуть Європа, США і Близький Схід. Блокування Ормузької протоки стало для Ірану більшим важелем стримування Сполучених Штатів, ніж ядерна програма.
У всьому світі ціни на пальне залежатимуть від того, як скільки війна: чим довше – тим більшим буде руйнівний економічний вплив у всіх сферах нашого життя.
На тлі цієї війни у Європі змінюються підходи до оборони. І Україна може стати частиною цієї нової системи.
Як Європа і Україна готуються до зими
Європа розробила політики, як готуватися до зими в умовах енергокризи: як закуповувати газ, не створюючи ажіотажного попиту, які зміни варто запровадити країнам ЄС, як підтримувати тих, хто потребує допомоги. Наприклад, запроваджують адресні субсидії і зменшують податки для аграріїв, які не можуть закупити добрива або паливо. Це – збалансований підхід до обмеженого ресурсу.
Зі свого боку, Україна запроваджує «Є бачок» – компенсацію за частину купленого пального для авто. Також Україна розраховує, що отримає гроші з ЄС і побудує нову генерацію за «планами стійкості». Але на закупівлю енергообладнання і втілення проєктів потрібен час, тож можна не встигнути до зими.
Тому більше оптимізму викликають люди, які об’єднуються в ОСББ і купують системи збереження енергії для будинків. Те, що люди співпрацюють, створюють щось разом – це позитивні зміни для суспільства.
