Україна відкрила перший переговорний кластер «Основи процесу вступу в ЄС» (Fundamentals) – і це лише початок шляху, який вимагатиме глибоких внутрішніх змін: від судової реформи і впровадження антикорупційної політики до нової ролі громад як драйверів економіки. Чи принесе вступ до ЄС добробут українцям? Від чого залежать темпи євроінтеграції?

Лана Зеркаль, член Координаційної ради Ukraine Facility Platform, розповіла у подкасті «Розкажіть мені | UAFP».

Вступ до ЄС = заможне життя?

Ще десять років тому було важко уявити, що Україна вестиме переговори про вступ до ЄС. Про країну було багато міфів, її боялися і не розуміли. Зараз це стає реальністю. Але вступ до ЄС не зробить українців заможними автоматично.

Європейський Союз – це надбудова над державами, яка визначає загальні рамки розвитку національного законодавства. Тому життя суспільства залежить від того, які урядування, інституції та правила створені. Ніхто з ЄС не створить в Україні умови для розвитку, якщо ми не зробимо цього самі.

50 завдань для першого кластера: як влаштований шлях до ЄС

У Європейському Союзі є доробок, який складається з тисяч законодавчих актів. Щоб країни не плуталися в тому, що їм потрібно зробити до вступу, все це законодавство розподілили на 35 розділів і сформували шість кластерів.

Перший кластер, який відкрили для України, називається Fundamentals, «Основи процесу вступу в ЄС». Він визначає, як мають працювати суди, антикорупційні органи, державні інституції, як проводитимуться закупівлі та збиратимуться статистичні дані. Цей перший кластер передбачає близько 50 завдань для України, так званих бенчмарків. Від швидкості їх виконання залежить, коли Україна стане членом ЄС.

Цей кластер відкривають першим, а закривають останнім – це як державний іспит, де потрібно показати, що все працює бездоганно. Під час перевірки аналізують всю судову статистику: скільки часу розглядається справа, скільки рішень змінено судами вищої інстанції, скільки є скарг, які системи покарання діють. В епоху штучного інтелекту все це робиться прискіпливо і прозоро.

Наприклад, коли Україна завершувала процес отримання безвізового режиму, перевіряючі аналізували навіть кількість справ по відмиванню грошей – від відкриття до вироку – і вимагали пояснити, чому 90% справ губилися на цьому шляху. Поки не змінили законодавство, це було невиконаним завданням.

Виконати усі завдання реалістично: це зробили вже 27 країн-членів ЄС.

Громади стануть драйверами економіки

ЄС функціонує за принципом субсидіарності, тобто передає максимум повноважень на місця. Якщо щось можна виконати на нижчому рівні – це відповідальність громад. Тому українським громадам доведеться змінюватися найбільше.

Громади перестануть бути виконавцями та отримувачами допомоги. Вони стануть драйверами економіки разом з бізнесом. Усі проекти на розвиток – це повноваження громад, а центральний уряд мусить віддати їм багато повноважень. Це одна з ключових трансформацій, яку Україні доведеться пережити.

Багатьом здається, що євроінтеграція – це щось, що відбувається у столиці. Насправді більшість усього відбуватиметься саме на місцях. Бо часто саме громадам належить критична інфраструктура, що потребує оновлення. І темпи змін залежатимуть від того, наскільки активними будуть мешканці громад.

Війна – і катастрофа, і можливість для стрибка

Для України війна – катастрофічний виклик і трагедія. Наприклад, енергосистема України працює на межі. Але на цих руїнах можна одразу побудувати системи нового покоління. Зокрема, нам варто вже зараз дотримуватись європейських стандартів і думати, як через 10 років Україна стане повноцінною учасницею європейського ринку.

Під час гарячої фази війни Україна навряд стане членкинею ЄС. Але замороження конфлікту – це вже інший правовий режим. До того ж у Європі є загальне розуміння, що Україна – фронтир безпеки ЄС.

Тобто варто прийняти сьогоднішні реалії і рухатись далі, враховуючи, що Росія нікуди не зникне.

Антикорупція – питання культури, а не риторики

Корупція – це не виключно українське явище, вона є в усіх суспільствах. Питання в тому, наскільки вона зупиняє розвиток держави. В Україні зберігаються основні джерела корупції, які історично приносять багато грошей, – це державні компанії. Усі скандали зараз стосуються того, що з їхніх прибутків знімаються вершки. І оцю культуру має змінити корпоративне управління, транспарентність діяльності і принцип невтручання держави у роботу підприємств.

Завдання, які стоять перед Україною у сфері боротьби з корупцією, спрямовані на створення прозорих умов: не допускати шлагбаумів, незаконних тендерів і конкурсів. Це зменшить можливість для корупційної діяльності.

Приклад Угорщини показовий: за останні роки правління Орбана країна не отримувала коштів від ЄС, бо не відповідала критеріям верховенства права. Кошти клали на депозит, і угорці не мали до них доступу. Але суспільство зробило свій вибір – і цей вибір був за європейські правила.

Україна входить до ЄС як партнер

Пропагандистська теза «та хто чекає Україну у Європі» не витримує критики. Європейський Союз справді не чекає жертву, яку треба утримувати. Але Україна може стати частиною ланцюгів виробництва, що посилить безпеку і стійкість ЄС.

ЄС кілька років тому визнав свою вразливість через залежність від логістики і великі обсяги імпорту з третіх країн. І в Європі розуміють, що Україна може стати частиною рішення їхніх проблем.

Кинути розпочате завжди можна. Питання в тому, що далі. Шлях Туреччини, шлях балканський, чи знову український шлях двовекторності? Якщо Україна, як суспільство, визначила свій орієнтир, який ще є і великим ринком можливостей, – ця гра варта того, щоб у неї грати.