Україна вже четвертий рік в умовах повномасштабної війни готується до єдиної зими – наступної. Це необхідно, але не оптимально. Фахівці Ukraine Facility Platform підготували звіт «Ризики опалювального сезону 2025-2026», у якому навели вади планування «від зими до зими», а також запропонували конструктивні рішення для посилення стійкості енергетичної системи країни.

Відколи Росія цілеспрямовано знищує українську енергетику, стратегія України є реактивною: шукає відповіді на схожі загрози щороку. Аналіз такого підходу виявляє низку негативних наслідків:

1. Короткозора тактика: «прожити від зими до зими»

Україна продовжує жити у циклі тривалістю один рік, де основна задача – підготуватися до прийдешньої зими. Такий підхід не дає можливості підготувати енергосистему до всіх наступних опалювальних сезонів, оскільки не містить об’єктивної оцінки ризиків. Відтак досі нема стратегії, яка б дозволила українській енергетиці вийти з «порочного кола» руйнації взимку та відновлення влітку, та перейти до розвитку децентралізованої енергосистеми.

2. Державна політика орієнтується на тенденції споживання енергоресурсів мирного часу

Держава керується довоєнними тенденціями скорочення споживання електроенергії та природного газу, тому енергоресурси накопичують «впритул до потреб». Але вразлива до масованих атак енергосистема реагує на будь-яку зміну споживацької поведінки, тому у певні періоди вимагає використання палива у більшому обсязі. Недалекоглядні підходи у формуванні запасів можуть призвести до дефіциту у січні-лютому.

3. Відсутність умов для розвитку децентралізованої генерації в регіонах і стимулів для інвестицій приватного бізнесу

Держава не сформувала стратегічний підхід до розбудови нових потужностей навколо українських громад та не створила умови, які б приваблювали у цей сектор приватні інвестиції. Через боргову кризу на енергоринку, брак довіри до державної та місцевої влади, відсутність гарантій повернення інвестицій та викривлене регулювання галузі підприємці не інвестують у посилення стійкості енергосистеми, натомість фокусуються лише на розбудові нових об’єктів для власних потреб.

В результаті підходи у політичних рішеннях в енергосекторі, орієнтовані на коротку перспективу, під час осінньо-зимового періоду мультиплікують ризики, які актуалізуються з інтенсивністю російських обстрілів.

Аналітики UAFP визначили, що протягом опалювального сезону 2025-2026 на стан енергетики впливатимуть такі ризикові фактори:

  • Дефіцит генеруючих потужностей через російські обстріли та відсутність нових електростанцій в системі;
  • Дефіцит вугілля для роботи електростанцій та природного газу для енергетики та промисловості;
  • Відсутність коштів у енергетичних компаній на відновлення та поповнення запасів обладнання;
  • Відсутність приватних інвестицій у розбудову децентралізованої генерації;
  • Ослаблені електрична та газова мережева інфраструктура в конкретних областях.

За результатами дослідження аналітики UAFP сформулювали ключові рекомендації, як Україна має діяти, щоб поступово підвищувати енергосистеми щороку, не чекаючи завершення бойових дій:

  1. Перейти до якісного середньострокового планування захисту енергосистеми, яке враховує досвід попередніх періодів.
  2. Змінити підходи до формування запасів енергоресурсів, закладаючи збільшені ризики та можливості розвитку економіки в умовах війни.
  3. Пріоритизувати заміщення пошкоджених потужностей електростанцій новою децентралізованою генерацією.
  4. Забезпечити технічну готовність громад до співпраці з приватним бізнесом у реалізації довгострокових енергетичних проєктів.
  5. Пріоритизувати допомогу для проєктів бізнесів та громад з боку банків та МФО.
  6. Завершити інтеграцію українського та європейського енергетичних ринків.
Завантажити